ІРС - Інститут релігійної свободи, м.Київ

Рекомендація ПАРЄ № 1202 (1993) «Про релігійну терпимість у демократичному суспільстві» PDF Друк E-mail
20.02.1993 12:42

Рекомендація
Парламентської Асамблеї Ради Європи

Про релігійну терпимість у демократичному суспільстві

№ 1202 (1993) 

 

1. Асамблея вже ухвалила кілька документів про ці питання і згадує, зокрема, рекомендацію 963 (1983) "Про культурні та освітні засоби зменшення насильства", резолюцію 885 (1987) "Про внесок євреїв до європейської культури", рекомендацію 1086 (1988) "Про становище церкви і свободу релігії в Східній Європі", рекомендацію 1162 (1991) "Про внесок ісламської цивілізації до європейської культури" та рекомендацію 1178 (1992) "Про секти й нові релігійні рухи". 

2. Слід також звернути увагу на слухання, присвячені проблемі релігійної терпимості, організовані Комітетом з питань культури та освіти в Єрусалимі 17—18 березня 1992 року, і колоквіум на честь 500-річчя прибуття єврейських біженців до Туреччини, що відбувся 17 вересня 1992 року в Стамбулі. 

3. Релігія збагачує стосунки особи з самою собою та її Богом, а також з навколишнім світом і суспільством, в якому вона живе. 

4. Мобільність у Європі й міграційні рухи в Європу завжди створювали умови для співіснування різних поглядів на світ, релігійних вірувань, а також концепцій існування. 

5. Таке співіснування різних релігійних вірувань може сприяти не тільки ще більшому взаєморозумінню й збагаченню, але й посилити тенденції до сепаратизму й фундаменталізму. 

6. Західна Європа розробила модель світської демократії, в рамках якої теоретично можливе існування різних релігійних вірувань. Але історія свідчить, що така терпимість може бути лише за умови існування релігійного уряду (наприклад, араби в Іспанії та Оттоманська імперія). 

7. Викликають стурбованість нові випадки ксенофобії, расизму та релігійної нетерпимості в багатьох країнах. 

8. Релігія нерідко загострює або її використовують для загострення міжнародних і соціальних конфліктів, а також конфліктів з національними меншинами. 

9. Сьогодні в Європі існує глибока криза цінностей (або скоріше їхній брак). Справжнє ринкове суспільство виявилося нездатним, як і комунізм, забезпечити кожному добробут і соціальну відповідальність. Але відхід до релігії як альтернатива має відповідати принципам демократії й прав людини. 

10. У контексті нинішніх і майбутніх соціальних тенденцій та зростаючого тиску з боку мультикультурних громад проблемі сприяння релігійній терпимості все ще не приділяють відповідної уваги. 

11. У кожній з трьох головних монотеїстичних релігій можна знайти основу для терпимості та взаємоповаги між людьми різних вірувань або невіруючими. Кожна людська істота розглядається як творіння єдиного Бога і як така заслуговує на рівну гідність і рівні права, незалежно від своїх переконань. 

12. Питання терпимості між релігіями слід розвивати далі. Треба заохочувати три монотеїстичні релігії, щоб вони приділяли більше уваги тим основним моральним цінностям, які є подібними й терпимими за суттю. 

13. Європейська історія свідчить, що співіснування іудаїстської, християнської та ісламської культур, коли воно ґрунтувалося на взаємній повазі й терпимості, сприяло процвітанню націй. 

14. Треба ще раз підтвердити універсальну важливість свободи релігії, закріплену в статті 18 Загальної декларації прав людини й гарантовану статтею 9 Європейської конвенції з прав людини. Ця свобода ґрунтується на людській гідності, а її реалізація передбачає утвердження вільного й демократичного суспільства. 

15. Світська держава не повинна нав'язувати своїм громадянам жодних релігійних зобов'язань. Вона має також сприяти повазі до всіх визнаних релігійних громад і полегшувати їхні стосунки з суспільством у цілому. 

16. Асамблея рекомендує Комітетові міністрів закликати всі уряди держав-членів, Європейське співтовариство, а також уповноважені органи влади та організації:

в справі законодавчих гарантій та їх моніторингу

і) гарантувати свободу релігії, свободу совісті і свободу віросповідання, що стосуються, зокрема, прав, зазначених у пункті 10 Рекомендації Парламентської асамблеї 1086 (1988);

іі) бути гнучкими у справі узгодження різних релігійних практик (наприклад, в одязі, їжі та дотриманні святих днів);

в царині освіти і обміну

ііі) забезпечити, щоб вивчення релігій і етики стало частиною навчальних програм загальноосвітніх шкіл; для досягнення ліпшого й глибшого розуміння різних релігій працювати над тим, щоб їх відображення було диференційованим і розважливим у шкільних підручниках (включаючи підручники з історії), а також у процесі викладання в класі; 

іv) підкреслювати, що знання власної релігії або етичних принципів є передумовою справжньої терпимості та що це може служити також гарантією від байдужості й забобонів;

v) з метою збору основних матеріалів, документів і коментарів для викладання в школі організувати конференцію, присвячену шкільним підручникам з історії релігії, яка об'єднає представницькі групи богословів, істориків і філософів;

vi) зробити так, щоб ідеї та діяльність осіб — представників різних релігійних вірувань — можна було б представити молоді як приклад релігійної терпимості на практиці; 

viі) у рамках існуючої програми обмінів для учнів середніх шкіл, студентів вищих навчальних закладів та іншої молоді сприяти зустрічам і обговоренням з поінформованими представниками різних вірувань; 

viiі) сприяти міжрелігійним зустрічам і організаціям, які працюють заради ліпшого взаєморозуміння між релігіями та, відповідно, задля миру й поваги прав людини;

іх) передбачити забезпечення однакових умов для релігійних шкіл усіх визнаних релігій;

в сфері інформації й "підвищення обізнаності"

х) забезпечити, щоб основні релігійні документи й відповідна література були перекладені та стали доступними для публічних бібліотек;

хі) започаткувати культурні проекти з питань релігії в контексті програм сприяння культурі;

в царині досліджень

хіі) сприяти розвитку мережі дослідницьких установ у Європі, які:
— збирають, аналізують і оцінюють літературу з питань релігійної терпимості;
— забезпечують інформаційне обслуговування та добрий підбір такої літератури;
— організовують семінари і наукові конференції з питань релігійної терпимості;
— виступають у ролі компетентного й авторитетного джерела публічної інформації;

хііі) стимулювати академічну роботу в університетах Європи (семінари, курси для ліценціатів, докторські дисертації) з питань релігійної терпимості.
 

Інститут релігійної свободи
www.irs.in.ua

Джерело: Офіс Ради Європи в Україні 

 

Підтримайте правозахисну діяльність Інституту релігійної свободи:

УкраїнськаРусский

  cлідкувати за новинами   приєднатися!
RSS-новини .Е-mail розсилка: укр. рус.

Доповідь ІРС

Доповідь "Свобода віросповідання під прицілом"

Російський терор на окупованих територіях Східної України.

Блог Максима Васіна

Як перереєструвати неприбуткову організацію?

Які саме вимоги Податкового кодексу та інших законів необхідно вказати у статуті неприбуткової організації

Що означає рішення Конституційного Суду про мирні зібрання?

Чи існують якісь обмеження щодо строку сповіщення про мирний захід, зокрема релігійний.

Контакти

Поштова адреса:
01001, м. Київ-1, а/с 471–В
"Інститут релігійної свободи"
Надіслати листа до ІРС