Російська окупація супроводжується релігійними переслідуваннями, дискримінацією та дедалі ускладнює діяльність релігійних громад.
Такого висновку дійшли учасники Круглого столу з релігійної свободи в Україні на тему: «Виклики для свободи совісті та віросповідання на окупованих українських територіях Криму, Донецької та Луганської областей», який відбувся 30 червня 2021 року в Києві.
Аналітик Кримського правозахисної групи Олександр Сєдов відзначив, що у Криму окупаційна влада активно застосовує російське законодавство щодо обмеження місіонерської діяльності та боротьби з екстремізмом. Російська влада намагається припинити діяльність в Криму будь-яких проукраїнських спільнот, зокрема релігійних громад Православної Церкви України, мусульман з числа кримських татар та інших. За його словами, вільно здійснювати релігійну діяльність можуть лише православні громади Московського Патріархату.
Заступник голови Управління зовнішніх церковних зв’язків Православної Церкви України архієпископ Євстратій нагадав, що українські віруючи в Криму очікують на голосування у Верховній Раді за проєкт постанови № 3447 про передачу в держвласність України приміщення кафедрального собору Святих рівноапостольних князя Володимира і княгині Ольги в Сімферополі, в якому проводить богослужіння Кримська єпархія ПЦУ. За його словами, парламент має прийняти це рішення, щоби на міжнародному рівні Церква та її вірні могли захистити своє право на свободу віросповідання в окупованому Криму.
Перший заступник Старшого єпископа Української Церкви Християн Віри Євангельської Анатолій Козачок додав, що за їхніми даними на окупованих районах Донецької та Луганської областей кількість віруючих зменшилося, більше ніж на 60%, а діючих релігійних громад стало менше на 20%.
Серед причин він назвав такі: релігійні переслідування, примусова перереєстрація релігійних громад, заборона публічного сповідування віри, налаштування людей проти чужовірних через цілеспрямовану пропаганду релігійної ворожнечі, загрози для життя і здоров’я віруючих (ув’язнення, тортури, вбивства), насадження ідеології «Руського миру» з нетерпимістю до всього українського, в тому числі до віруючих, а також безперспективність і відсутність майбутнього, особливо у дітей, під проводом окупаційної влади.
Учасники Круглого столу окрему увагу звернули на необхідність документування порушень свободи совісті та віросповідання, а також утисків інших прав людини. Своїм досвідом у цій сфері поділилася співробітниця організації Trouth Hounds. При цьому виконавчий директор Інституту релігійної свободи Максим Васін представив присутнім новий проєкт ІРС, який передбачає підготовку нового дослідження стану релігійної свободи на окупованих Росією українських територіях та низку адвокаційних заходів на міжнародному рівні.
Окремо у програмі Круглого столу стояло питання звільнення українських громадян, полонених чи ув’язнених унаслідок російської агресії, та повернення їх до суспільного життя. Спів-координаторка Круглого столу, голова правління Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук запропонувала кілька практичних кроків задля об’єднання зусиль релігійної та правозахисної спільнот у цій справі. Серед них: залучення церковних громад до надсилання листів-підтримки полоненим і ув’язненим із політичних мотивів, а також організація патронажної підтримки їхніх сімей.
Результатом Круглого столу стало прийняття резолюції з конкретними рекомендаціями для міжнародної спільноти. Після доопрацювання документ буде спрямований до міжнародних організацій та озвучений під час заходів за участі іноземних дипломатів.
Це засідання Круглого столу було організовано Інститутом релігійної свободи у співпраці з Центром громадянських свобод за підтримки Посольства Королівства Нідерланди в Україні в рамках проєкту ІРС «Мобілізація міжнародного співтовариства з метою припинення переслідувань на основі ідентичності в непідконтрольних уряду регіонах України» та за підтримки Американської асоціації юристів, Ініціативи з верховенства права в рамках проєкту ЦГС «Сприяння соціальної згуртованості в Україні».
Круглий стіл з релігійної свободи в Україні є неформалізованим майданчиком для налагодження на регулярній основі діалогу та взаємодії між представниками різних конфесій та правозахисних організацій, які поділяють цінність релігійної свободи. До його роботи також залучаються науковці, профільні фахівці, представники органів державної і місцевої влади, а також іноземні дипломати і представники міжнародних організацій.
Фото: Максим Васін