Які надії українці покладають на візит Вселенського та Московського патріархів до Києва

Олександр Заєць Голова Правління Інституту релігійної свободи

 

23 липня 2008 року з урочистої зустрічі Президента України В.Ющенка з членами Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій в Україні розпочалося святкування 1020-ліття хрещення Київської Русі на загальнодержавному рівні. В програмі святкувань передбачена участь Вселенського Патріарха Варфоломія I, Московського Патріарха Олексія II, інших ієрархів та представників православних церков світу. Основні заходи мають відбутися в Києві. Відповідно до Програми загальнодержавних заходів фіналом святкування має стати урочиста літургія біля пам'ятника Св. Володимиру, яку здійснюватимуть Вселенський Патріарх Варфоломій I та ієрархи православних церков. Паралельно із відзначенням цієї події на державному рівні також святкові заходи відбудуться на рівні церков – Української православної церкви (УПЦ), Української греко-католицької церкви, Римсько-католицької церкви в Україні, низки протестантських церков. Зокрема Українська православна церква Київського патріархату (УПЦ КП) вже провела заплановані урочистості.

Незважаючи на те, що дату в 1020 років аж ніяк не можна назвати ювілейною, відзначення річниці хрещення Київської Русі викликало великий інтерес в державі, релігійному середовищі та суспільстві. А також знайшло підтримку і на міжнародному рівні, адже в Україні у зв'язку з цією подією перебуватимуть численні представницькі делегації православних церков на чолі з їх ієрархами. Слід зауважити, що у кожної з українських сторін (держави, церков, суспільства) спостерігаються певні очікування від участі впливових у православному світі ієрархів Вселенського та Московського патріархатів у відзначенні цієї події.

Сам по собі факт приїзду в Україну Вселенського Патріарха Варфоломія I та Московського Патріарха Олексія II свідчить про те, що українське православ'я має важливе, стратегічне значення для спільноти православних церков та для розвитку міжправославних відносин у сучасному світі. По загальній кількості парафій та віруючих українське православ'я може в здоровому сенсі конкурувати з найбільшими православними церквами світу. Тому природнім є інтерес згаданих ієрархів до українського питання. Адже той, хто матиме вплив на українське православ'я, буде мати більше можливостей в міжправославному діалозі.

Під час візиту в Україну у Вселенського Патріарха буде нагода особисто контактувати з православними віруючими й відчути ситуацію в українському православ'ї на місці. Це необхідно для планування подальших кроків щодо сприяння вирішенню проблем в православному середовищі України. Безумовно візит Варфоломія I в нашу країну не є випадковим і є підготовленим. В свою чергу для Московського Патріарха перебування на святкових заходах в Україні може бути доброю нагодою, щоб послужити віруючим Української православної церкви, яка перебуває в єдності з Московським Патріархатом, й спробою мінімізувати наявні складнощі у відносинах з українським єпископатом Руської православної церкви.

З іншого боку, слід відзначити, що під час візиту до Києва ієрархи вказаних православних церков матимуть можливість після тривалого часу зустрітися один з одним й зробити черговий крок в напрямку відновлення діалогу між Вселенською Патріархією та Руською православною церквою, який було перервано у 1996 році внаслідок надання Вселенським Патріархатом автономного статусу православній церкві в Естонії. До речі, остання зустріч між патріархами Варфоломієм I та Олексієм II відбулася саме в Україні у 1997 році в Одесі.

Держава, українські церкви та суспільство мають свої, інколи протилежні, очікування від візиту до Києва ієрархів Вселенського та Московського патріархатів. Якщо говорити про значну частину української політичної еліти, то в особі Президента України В.Ющенка вона плекає надію на певний поступ в напрямку утворення в Україні єдиної помісної православної церкви, яка була б незалежною від зовнішніх політичних впливів.

Очікування УПЦ КП неодноразово озвучувалися офіційними представниками цієї церкви, й загалом вони полягають у тому, щоб з боку Вселенського Патріарха відбулося сприяння в нормалізації канонічного статусу українського православ'я та єднанні православних церков в Україні. Аналогічні сподівання можна також спостерігати в Українській автокефальній православній церкві. Очікування УПЦ, як випливає із заяв її офіційних речників, на даний момент полягають у збереженні існуючого стану, що не виключає у майбутньому при сприятливих обставинах отримання автокефального статусу для УПЦ.
 
Насамкінець, кілька слів про настрої, які можна спостерігати у цьому відношенні безпосередньо в українському суспільстві. Згідно соціологічного опитування, проведеного 11-15 липня 2008 року Київським міжнародним інститутом соціології, більшість українців (41 % опитаних) позитивно сприймають ідею створення єдиної помісної української православної Церкви, лише 9 % - негативно або скоріше негативно. При цьому 35 % опитаних відповіли, що не знають, що це таке, а 16 % не змогли визначитись із відповіддю на це запитання. Тобто суспільна думка поступово схиляється в бік підтримки утворення єдиної помісної української православної Церкви.

Зрештою переважна більшість громадян втомилася від чвар, розбрату та протистояння не тільки у політичному житті, але й у церковному. Тому перш за все православні віруючи очікують від візиту ієрархів Вселенського та Московського патріархатів до Києва проявів порозуміння, єднання, терпіння та братолюбства, що природно відображає сутність християнства.