“Послухайте Мене, люди Мої, – говорить Господь, – і царі, прислухайтеся до Мене, бо вийде від Мене Закон і Суд мій на світло народам".

 (Іс. 51:4)

Ми, християнські релігійні лідери, звертаємося до кожного громадянина нашої держави та до влади з закликом до неухильного дотримання правових процедур, котрі є основою буття кожної правової і демократичної держави, запорукою єдності, миру та взаємоповаги. 

За понад тисячолітню історію християнства в Україні сформувався сумлінний народ, вірний Божим заповідям у своєму повсякденному житті. Дотримання Божого Закону з віри й переконання, в сумлінні й чесності (а не зі страху) – питома риса нашого народу. Цю рису ми зобов’язані поширити й на всю сферу державного права - закону держави - без якого жодна організована людська спільнота існувати не може, а особливо такий складний механізм як держава. 

Долаючи важкі випробування воєнного лихоліття, ми тепер прямуємо на шляху до «народів вольних кола», тих людських спільнот де панує повага до прав людини, де є високий рівень добробуту населення та його стабільне зростання, високий рівень безпеки, як особистої так і суспільної, і все це знаменує високий рівень правової культури, який демонструють у цих країнах як органи публічної влади так і посполитий люд. Без виплекання у нашому народі, а особливо у наших владоможцях такого ж рівня правової культури нам годі сподіватися на повноцінне долучення до цього кола благословенних країн.

Особливо це стосується тих, хто став на державну службу, як військового, так і цивільного характеру, з огляду на те, що у демократичній державі задля забезпечення безпеки, суспільної злагоди та правопорядку у суспільстві виключно держава має право на застосування силового примусу. Тому вимоги щодо високого рівня правової культури державних службовців є такими високими, і так чітко регламентовано порядок реалізації цих функцій - органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19 Конституції України). Ця імперативна норма передбачає наявність високого рівня правосвідомості у кожного, хто став на державну службу та не може нівелюватися за жодних обставин. 

На жаль, останнім часом почастішали випадки порушення українського законодавства, котре «оправдовується» психологічно-фізичним станом державних службовців, котрі перенесли поранення чи контузії на полі бою. Такі прикрі випадки, а особливо спроби їх оправдання, руйнують сам фундамент державності, спричиняють розкол суспільства між різними верствами та шкодять злагоді й взаєморозумінню, які життєво необхідні для перемоги над лютим ворогом. Ми не сміємо допустити до того, щоб людина «у формі» асоціювалася зі сваволею і беззаконням. Бо, одягнення людиною форми захисника - є проявом її благородної жертовності та особистої громадянської зрілості.

У цьому ж плані особливо небезпечною та шкідливою є риторика в устах держслужбовців про те, що Конституція і право в часі війни не діє. Це є прояв правового нігілізму та зазіхання на сам демократичний устрій нашої держави, нашу самобутність, свободу та надію на краще майбуття - все те, заради чого наші героїчні захисники зі зброєю в руках, ціною пролитої крові та власного життя стримують лютого ворога. 

Тому, дотримання нами усіма правових норм нашої держави і міжнародного права, котрі походять від Закону Божого, - є найкращою відповіддю на агресію тоталітаризму і безправ’я, яка вже відкрито проявилася у збройній формі з боку російської федерації проти нашого народу. Також, така життєва постава, яка характеризується високим рівнем правової культури є допомогою нашим славним захисникам на полі бою – нашим внутрішнім фронтом, на якому ми також зобов’язані перемогти.

Нехай Боже благословення супроводжує нас у цій борні за правду, яка є однокореневим словом з правом.

Амінь.