Занепокоєння у релігійних діячів викликає ідеологічна заангажованість та окремі положення Стамбульської конвенції, які зобов’яжуть Україну у разі її ратифікації популяризувати ідеї гендерної самоідентифікації та нестереотипні гендерні ролі.

Про це Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій наголосила в Заяві про загрози, які несе в собі Стамбульська конвенція, та недоцільність її ратифікації, опублікованій 2 грудня на вебсайті ВРЦіРО.

Враховуючи небезпеки гендерної ідеології, замість ратифікації Стамбульської конвенції ВРЦіРО закликає вживати практичні заходи та розвивати національне законодавство України з протидії домашньому насильству та насильству проти жінок, як це роблять інші країни Європи, які також відмовилися від ратифікації цієї конвенції.

Публікуємо повний текст цього документу ВРЦіРО:

ЗАЯВА

Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій

про загрози, які несе в собі Стамбульська конвенція, 

та недоцільність її ратифікації

1. Вірні різних конфесій стурбовані повідомленням Офісу Президента України про намір подати до парламенту законопроєкт про ратифікацію Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами (відомої як Стамбульська конвенція). Наше занепокоєння викликає ідеологічна заангажованість та окремі положення Стамбульської конвенції, які переконують нас у недоцільності ратифікації саме цього міжнародного документу. 

2. Стамбульська конвенція запроваджує поняття “гендер”, як ідеологічний концепт самоідентифікації людини (стаття 3). З цим не можна погодитися, адже ігнорування факту наявності біологічних статей, які характеризують жінку або чоловіка, та пов’язане з цим зобов’язання навчати дітей нестереотипним гендерним ролям (стаття 14 конвенції) несе загрози спотворення у молодого покоління своєї статевої ідентичності, популяризації одностатевих сексуальних стосунків та поширення випадків захворювання на гендерну дисфорію серед дітей і молоді. 

3. Наше занепокоєння впровадженням гендерної ідеології через Стамбульську конвенцію посилюється свідченнями про насильство, яке вчиняється проти дівчат і жінок тими чоловіками, які заявили про зміну свого “гендеру” і отримали право користуватися жіночими вбиральнями, роздягальнями, душовими приміщеннями. Як приклад, 2021 року резонансний інцидент стався у штаті Вірджинія, США, коли 15-річна школярка зазнала сексуального насильства від хлопця-трансгендера, який користувався жіночим туалетом школи з дозволу адміністрації. 

4. Враховуючи небезпеки гендерної ідеології, замість ратифікації Стамбульської конвенції ВРЦіРО закликає вживати практичні заходи та розвивати національне законодавство України з протидії домашньому насильству та насильству проти жінок, як це роблять інші країни Європи, які також відмовилися від ратифікації цієї конвенції – Великобританія, Ліхтенштейн, Латвія, Литва, Словаччина, Чехія, Угорщина, Болгарія, Вірменія та Туреччина, яка нещодавно скасувала ратифікацію Стамбульської конвенції. 

5. За сприяння ВРЦіРО 2017 року парламент вже прийняв Закон № 2227-VIII, спрямований на імплементацію положень Стамбульської конвенції, оминаючи суперечливі поняття типу “гендер” та “гендерна ідентичність”: була введена кримінальна відповідальність за домашнє насильство, уточнений зміст статей про сексуальне насильство та про інші злочини, запроваджений механізм обмежувальних заходів і приписів щодо кривдників. Крім цього, був прийнятий спеціальний Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», що свідчить про можливість для України йти своїм шляхом і розвивати власне законодавство, яке може бути кращим за Стамбульську конвенцію.

6. Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій закликає Президента України, представників уряду та правозахисних організацій до діалогу щодо спільних дій, у тому числі за участі релігійної спільноти, у сфері запобігання та протидії домашньому насильству в Україні.

2 грудня 2021 р., Київ