24 лютого 2025 року в треті роковини початку повномасштабного вторгнення Росії  в Україну Голова IRFBA - Article 18 Alliance (Міжнародного альянсу за свободу релігій та віросповідань) Посол Роберт Рехак (Чеська Республіка) оприлюднив Заяву «Три роки руйнівного впливу російської війни на українських громадян та релігійні спільноти». В Заяві, зокрема міститься заклик до міжнародної спільноти засудити «кричущі порушення прав людини на тимчасово окупованих територіях України та посилити тиск на російську владу, активізувати зусилля для притягнення до відповідальності осіб, винних у злочинах проти українських громадян і релігійних спільнот».

Міжнародний альянс за свободу релігії чи віросповідання (IRFBA - Article 18 Alliance) - коаліція 43 держав, що сприяє захисту та утвердженню свободи релігій та переконань у світі, повноправним членом якої - з часу заснування Альянсу - є Україна. 

З повним текстом Заяви можна ознайомитися нижче.

IRFBA - Заява Голови Article 18 Alliance; три роки руйнівного впливу російської війни на українських громадян та релігійні спільноти 

Повномасштабне вторгнення Росії в Україну завдало руйнівної шкоди окремим особам, релігійним громадам та релігійним інституціям по всій країні. З початку вторгнення, три роки тому, російські війська вбили 67 священиків, пасторів і служителів з різних українських релігійних організацій, причому деякі священнослужителі були вбиті під час виконання своїх церковних обов'язків.

Серед загиблих - отець Максим Козачина, настоятель парафій Різдва Пресвятої Богородиці в Розважові та Іванкові Київської області. 26 лютого 2022 року 43-річного капелана Православної Церкви України зупинили на ворожому блокпосту, коли він повертався до родини після богослужіння. Свідки повідомляють, що російські бойовики витягли отця Максима з автомобіля і розстріляли, незважаючи на те, що на ньому було чітко видно релігійне вбрання і православний хрест. Кілька днів окупанти не давали забрати його тіло. Зрештою, його поховали в Іванкові, біля храму, який він збудував власноруч. 

28 червня 2024 року з російського полону звільнили двох українських греко-католицьких священиків-редемптористів. Отці Іван Левицький та Богдан Гелета, які служили в парафії Різдва Пресвятої Богородиці в Бердянську Запорізької області, вирішили залишитися зі своєю громадою на окупованій території після вторгнення. Вони служили як греко-католицькій, так і римо-католицькій громадам, даруючи надію тим, хто опинився в окупації. Російські сили заарештували їх 16 листопада 2022 року за сфабрикованими звинуваченнями у зберіганні зброї. За повідомленнями, вони зазнали жорстоких катувань, коли їх змушували зізнатися у злочинах, яких вони не скоювали. 

Фізичне знищення було не менш жорстоким. За три роки безперервного вторгнення російські війська пошкодили або зруйнували понад 640 культових споруд, у тому числі 596 християнських церков. Під час нещодавнього інциденту в ніч з 11 на 12 лютого 2025 року удар безпілотника «Шахід» біля баптистської церкви в Яготині Київської області вибив вікна та двері в головному святилищі та будівлі недільної школи. 

Систематична експлуатація Росією релігії у війні проти України становить зростаючу загрозу релігійній свободі, правам людини та міжнародному праву. 

На окупованих територіях російська влада здійснює систематичні релігійні репресії, спрямовані не лише проти груп, заборонених російським законодавством, але й проти всіх релігійних організацій, незалежних від Московського Патріархату. Російська православна церква (РПЦ) функціонує як інструмент державної влади, відкрито підтримуючи російську агресію та беручи участь у військовому вербуванні. 

Окупаційна влада насильно приєднала до РПЦ вісім єпархій Української Православної Церкви, які налічують понад 1 600 парафій та 23 монастирі. Усі громади Православної Церкви України в Криму були ліквідовані, а їхні храми захоплені. У червні 2024 року окупаційна влада знесла останній храм ПЦУ в Криму. 

Кримські мусульмани, зокрема представники Меджлісу кримськотатарського народу, зазнають жорстоких переслідувань, а спільна молитва використовується як привід для репресій. Окупаційна влада проводить регулярні обшуки в будинках кримських татар і релігійних громадах. Протестантські церкви в Криму конфіскують і перепрофільовують під адміністративні потреби. 

Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні задокументувала численні порушення, в тому числі катування греко-католицьких священиків в окупованому Донецьку. Європейський суд з прав людини визнав систематичне порушення Росією релігійної свободи, а Європейський парламент засудив використання православної релігії як інструменту політичного впливу. 

На окупованих територіях влада запровадила обов'язкову релігійну освіту, просуваючи російську культуру та пригнічуючи українську ідентичність. У Запоріжжі священики РПЦ розповсюджують літературу, що пропагує призов до армії та заперечує існування України як нації. В окупованому Мелітополі за участі РПЦ створені дитячі парамілітарні організації. 

Систематична експлуатація релігії у війні Росії проти України становить серйозну загрозу не лише релігійній свободі, але й фундаментальним правам людини та міжнародному праву. Таким чином, негайні та рішучі міжнародні дії є необхідними для усунення цих порушень та підтримки суверенітету України та її традиційного релігійного плюралізму. 

Я, як Голова Article 18 Alliance, закликаю міжнародну спільноту засудити ці кричущі порушення прав людини на тимчасово окупованих територіях України та посилити тиск на російську владу, активізувати зусилля для притягнення до відповідальності осіб, винних у злочинах проти українських громадян і релігійних громад.