Парламентарии требуют от Президента В.Януковича восстановить нормальные государственно-церковные отношения

14:36
1271
Читайте українскою

Президенту України
ЯНУКОВИЧУ В. Ф.

Шановний Вікторе Федоровичу!

Ми, народні депутати України, глибоко занепокоєні стрімким погіршенням ситуації в нашій державі із забезпеченням одного з основних прав людини – права на свободу совісті та віросповідання. Незважаючи на непідкріплені реальними діями декларації про рівне ставлення до всіх конфесій, про те, що всі церкви для держави «рівні і водночас рідні», влада всюди демонстративно порушує визначений законодавством принцип рівності всіх конфесій, надаючи перевагу лише одній з них.

З першого дня Вашого перебування на посаді Президента України Ви почали демонструвати особливе ставлення лише до церкви Московського патріархату, про що свідчать:

  • запрошенні на молебень у день інавгурації лише Московського патріарха Кирила і митрополита УПЦ Володимира, в той час як у затвердженому Указом Президента України Положенні «Про Державний Протокол та Церемоніал України» визначено (п. 104), що молитва в день інавгурації звершується у Святій Софії в присутності Президента главами різних конфесій;
  • ігноруванні звернень Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організації про зустріч з Главою держави, хоча такі зустрічі стали вже традиційними, адже вказана рада представляє понад 95% релігійної мережі України всіх сповідань;
  • проведенні офіційних зустрічей в Україні лише з релігійними діячами, які належать до Московського патріархату;
  • запрошенні на офіційні заходи за участю Глави держави (за виключенням двох-трьох випадків) лише представників Московського патріархату;
  • офіційне, у якості Глави держави, а не у якості простого віруючого, з відповідним висвітленням у ЗМІ відвідуванні у свята богослужінь лише у храмах УПЦ (МП).

Такі Ваші дії стали сигналом для чиновників нижчого рівня, які або за вказівками, або й лише з бажання догодити керівництву, також і на місцях демонструють своє особливе прихильне ставлення лише до однієї конфесії – Московського патріархату.

Доказом такого особливого ставлення стали й відомі випадки сприяння лише УПЦ (МП) у вирішенні її фінансових питань, а саме позитивні розпорядження Прем’єр-міністра України М. Я. Азарова щодо прохань УПЦ (МП) надати допомогу в організації та фінансуванні ювілею митрополита Володимира (Сабодана), надати дозвіл комерційним фірмам на вивезення з України поза квотами зерна; постанова КМУ № 472 від 14.06.2010 р. (п.3 – 14, 15) про фінансувати будівництва соборів УПЦ (МП) в м. Нова Каховка (1,4 млн. грн.) та в м. Курахове Донецької обл. (3 млн. грн.).

І раніше, і зараз десятки мільйонів гривень на реконструкцію об’єктів Києво-Печерської лаври перераховуються не державному заповіднику, а релігійній організації – монастирю УПЦ (МП), хоча Рахункова палата України визнала їхнє використання неефективним. Можливо це викликано тим, що вказаний монастир очолює депутат Київради (а до цього – Київоблради) від Партії регіонів Павло (Лебідь)? Скандального розголосу набули намагання на догоду проханням вказаної особи виселити з території лаври всі музеї, та єдину в столиці спеціалізовану інфекційну лікарню, де проходять лікування хворі на ВІЧ/СНІД. Зараз у ЗМІ можна прочитати з посиланням на архімандрита УПЦ (МП) Гедеона (Харона), що за Вашою особистою вказівкою розпочато роботи з побудови храму УПЦ (МП) на місці Десятинної церкви, для чого з бюджету Києва заплановано виділити 20 млн. грн.

Переконані, що ці факти – лише вершина айсбергу, незначна частина тих фінансових та інших преференцій, які владою надаються лише одній конфесії – УПЦ (Московського Патріархату).

Як можна після цього стверджувати, що влада однаково ставиться до всіх церков і релігійних організацій?

На цьому фоні ми бачимо і чуємо інші приклади: у Вінницькій області представники Жмеринської, Тростянецької, Тиврівської, Козятинської, Липовецької, Літинської, Гайсинської районних державних адміністрацій настійливо пропонували священикам Київського Патріархату перейти під юрисдикцію Московського Патріархату, обіцяючи взамін пільги та різноманітні заохочення з боку держави. Про подібні факти втручання у життя церкви ми чуємо щодо Донецької, Луганської, Сумської, Полтавської, Київської та інших областей.

Влада так і не надала належного роз’яснення, чому правоохоронці 27-28 липня 2010 р. намагалися не допустити приїзду в Київ паломників Київського Патріархату з низки областей, які прямували на святкування Хрещення Київської Руси-України. На якій підставі державний Перший національний телеканал під час візиту Московського патріарха Кирила в Україну в липні 2010 р. перетворився на філію його прес-служби, даючи багатогодинні прямі трансляції його богослужінь та передаючи новини ледь не про кожний його крок і подих? Ще досі на сайті Першого національного окремий розділ присвячений саме цьому візиту, а в ньому вміщено ряд новин, які за формою та змістом розпалюють релігійну ворожнечу.

Особливе занепокоєння у нас викликали факти, викладені у заяві для ЗМІ (30.12.2010 р.) Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета, в якій вказано на конкретні випадки втручання влади у міжконфесійні відносини УПЦ КП та УПЦ (МП) на боці останньої. Разом з тим Ви, як Глава держави, досі не відреагували ані на цю заяву, ані на спрямовані до Вас листи Священного Синоду УПЦ КП (травень і грудень 2010 р.) та Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета (червень 2010 р.), хоча на це закон відводить один місяць.

Вашим Указом № 24/2011 (2 п.6) зобов’язано КМУ внести до 1 лютого 2010 р. нібито на виконання вимог ПАРЄ нову редакцію Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», хоча і Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій в цілому, і окремі конфесії неодноразово і наполегливо зверталися і до Вас, і в інші органи влади не вносити змін до цього закону, мотивуючи це тим, що запропоновані зміни приведуть до порушення хиткого миру та спровокують загострення застарілих конфліктів. 
Ви проігнорували думку ВРЦіРО щодо неправильності ліквідації Дерконмнацрелігій та розподілення його функцій між Міністерством культури та Міністерством юстиції. Ви проігнорували думку конфесій і у питання збереження Національної експертної комісії з питань захисту суспільної моралі.

Все це – лише частина кричущих фактів, які свідчать про систематичне порушення основних конституційних та законодавчих принців - права на свободу совісті та віросповідання і рівності всіх конфесій перед державою і законом. Продовження такої політики призведе до посилення міжконфесійного протистояння, може стати причиною актів насильства щодо віруючих та порушення їхніх прав.

Ми вимагаємо від Вас негайно припинити хибну практику фаворитизації однієї церкви за рахунок ущемлення прав інших, відновити повноцінний діалог з усіма діючими в Україні конфесіями, не декларативно, а на ділі неухильно дотримуватися принципу рівності всіх церков і релігійних організацій.

Ви можете належати до будь-якої віри чи бути атеїстом, але як Глава держави Ви повинні бути гарантом прав і свобод для всіх громадян України, а не тільки для тих, які ходять з Вами в одну церкву! І пам’ятайте, що хоча українська Феміда зараз покірна владі – Бог є безпристрасним і непідкупним Суддею, який винесе щодо несправедливих дій влади Свій невідворотний вирок.

Звернення підписали 90 народних депутатів України

Текст передано до редакції Церква.info
народним депутатом Володимиром БОНДАРЕНКОМ

 

Інститут релігійної свободи, м.Київ 

www.irs.in.ua

 

Институт религиозной свободы
irs.in.ua

Подпишитесь на страницу ИРС в Facebook и Twitter – экспертный взгляд на законодательство и религиозную жизнь в Украине и мире!

Читайте на эту тему